1. Трансамінази (АЛТ, АСТ), які визначаються кінетичним методом виявляють мінімальне пошкодження гепатоцитів (сліди цитолізу). Це особливо актуально для ранньої діагностики гепатозів, а також скрінінгу на гепатит С (білірубін нормальний – трансамінази підвищені). Розрахунок співвідношення АСТ/АЛТ, що при алкогольному пошкодженні визначає важкість захворювання (< 1 помірне, > 1 важке ураження). Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) - аналогічний показник цитолізу, як і АЛТ,

2. Холестатичні ферменти гамма-глютамінтрансфераза (ГГТ), лужна фосфатаза (ЛФ). Високочутливі тести, що виявляють пошкодження епітелію жовчних ходів. Кінетичний метод виявляє ранні ознаки не тільки холециститів, а також холангітів. ГГТ чутливий метод діагностики алкогольного пошкодження печінки, а також при пухлинах .

3. Дослідження загального та вільного білірубіну обов’язкові для диференціальної діагностики метаболічних синдромів (Жильбера, Крігера, Ротора) та гепатозів (АЛТ , АТС нормальні – білірубін помірно підвищений).

4. Оцінка синтетичної функції печінки. Холінестераза, холестерин, альбумін знижуються при хронічних гепатитах, а також при цирозі.

5. Поверхневий антиген гепатиту В (HBs), антитіл до НВс, а також антитіл до гепатиту С (анти НСV) вказують на гострий гепатит В або С відповідно. При хронічних захворюваннях печінки необхідно проводити комплексні дослідження антитіл та антигенів ( НВs, анти-НВs, НВе, анти-НВе, анти-НВс ).


6. Підтвердження гепатиту С можливе якісним виявленням вірусу гепатиту С методом ПЛР діагностики. Слід врахувати, що при позитивних антитілах до гепатиту С у 10 – 15 % пацієнтів вірус не виявляється .

7. Початок лікування гепатиту С вимагає кількісного визначення вірусних копій ПЛР методом, а також генотипування вірусу гепатиту С. Кількісне визначення є елементом моніторингу ефективності противірусної терапії гепатиту С поряд з кінетичним визначенням АЛТ, АСТ.

8. ФІБРО ТЕСТ комплексна оцінка стану паренхіми, що базується на лабораторних дослідженнях: гаптоглобіну, альфа-2-макроглобуліну, АРО А1 (Апопротеін А1) , ГГТ, АЛТ , результати яких пізніше підлягають комп’ютерному аналізу по ліцензійній програмі.

8. Анти мітохондріальні антитіла (АМА) - позитивні у 90% пацієнтів з первинним біліарним цирозом . Переважно це жінки з середнім віком 50 років.
Окрім вказаного тесту позитивними є ГГТ, ЛФ, Ig M.

9. Визначення дефіциту альфа- 1 антитрипсину вказує на вроджену схильність до хронічних гепатитів та цирозів.

10. Феритин, що визначається високочутливим імунофлуоресцентним методом, надає інформацію про запаси заліза в організмі, що є актуальним для діагностики гемахроматозу. Підвищена насиченість виворотки залізом додатково вказує на діагноз гемахроматозу..

11. Альфа-Фетопротеін (АФП), позитивний при первинній гепатоцелюлярній карциномі печінки.


Усі перелічені діагностичні методики забезпечуються лабораторним центром «МЕДІС»,
З них 90 % виконуються протягом 24 год.

Холестерин (синонім: холестерол) — природний жирний (ліпофільний) спирт, що міститься в клітинних мембранах всіх тваринних організмів.
Визначення холестерину використовують переважно для оцінки риску розвитку атеросклерозу і в діагностиці будь-якого вигляду розладу обміну ліпідів. Встановлено, що підвищений вміст холестерину в крові сприяє розвитку атеросклерозу судин і ішемічної хвороби серця. Рівень холестерину відображає активність процесів синтезу в печінці. При значних ураженнях печінки спостерігається істотне падіння концентрації холестерину в крові.
Визначення рівня холестерину потрібне при підозрі на атеросклероз і пов'язані з ним захворювання серцево-судинної системи, зокрема, ішемічна хвороба серця (прогноз, оцінка ризику ускладнень, діагностика), хворобах печінки і нирок, ендокринній патології (гіпотиреоз, цукровий діабет), скринінгових обстеженнях.

HDL- холестерин це фракція ліпопротєїнів, що бере участь в транспорті холестерину з переферичних тканин в печінку. Підвищення значень спостерігається при: первинних спадкових гіпер-альфа-ліпопротєїнеміях, деяких захворюваннях, що супроводжуються вторинним підйомом ЛПВП-холестерину: первинний біліарний цироз печінки, хронічний гепатит, алкоголізм, зниженні ваги у людей з підвищеною вагою, стресах. Показники знижуються якщо є: різні форми первинної гіпо-альфа-ліпопротєїнемії та гіпертригліцеридеміях, декомпенсованому цукровому діабеті, гепатоцелюлярніих захворюваннях, холестазі, нефротичному синдромі; хронічній нирковій недостатністності, та прийомі лікарських препаратів (бета-блокатори та ін.).

LDL- холестерин це основна транспортна форма холестерину. Вважається, що цей показник більше корелює з ризиком атеросклерозу, ніж рівень загального холестерину, оскільки саме ця фракція забезпечує приплив холестерину до судин і органів. Рівень LDL- холестерину підвищується при: первинній спадковій гіперхолестеринемії, сухожильній ксантомі, ожирінні, обтураційній жовтяниці, нефротичному синдромі, хронічній нирковій недостатності, цукровому діабеті, гіпотиреозі, синдромі Кушинга. Знижується у випадку: гіпобетапротєїнемії, дефіциті альфаліпопротеїнів, дефіциті, гіперліпопротєїнемії, гіпертиреозі, синдромі Рейно, хронічних анеміях, артритах, хронічних захворюваннях легень.
Трігліцеріди це основна форма депонування жирів в організмі та потенційне джерело енергії. Визначення рівня тригліцеридів потрібне при діагностиці первинних і вторинних порушень метаболізму ліпідів, у комплексі аналізів ліпідного профілю для оцінки ризику розвитку атеросклерозу та його ускладнень.

ТТГ (тиреотропний гормон) – гормон гіпофізу.
ТТГ основний тест для оцінки функції щитоподібної залози, визначається для:
- виключення гіпо- та гіпертиреозу
- моніторингу замісної терапії первинного гіпотиреозу або пригнічення функції щитовидної залози при лікуванні тиреотоксикозу
- контролю тироксин-супресії при вузловому зобі, раку щитовидної залози
- оцінки реакції при введенні тиротропін-релізинг гормону.
-
Вільний Т4 (тироксин) – основний гормон щитоподібної залози
Рівень активності щитовидної залози корелює з концентрацією вільного Т4 гормону,
який не зв'язаний з білками крові.
Діагностичний критерій при всіх станах, що супроводяться зміною концентрації ТСГ.
Підвищений в.Т4 свідчить про гіпертиреоз або гіпотиреоз з корекцією тироксином.
Знижений свідчить про гіпотиреоз або гіпертиреоз при лікуванні тіамазолом.

Вільний Т3 (трийодтиронін) - продукт метаболічного перетворення Т4 за межами щитоподібної залози. Вільний Т3 визначається для:
- оцінки регуляції секреції ТТГ за принципом зворотного зв'язку
- діагностики гіпо- та гіпертиреозу, Т3-токсикозу
- синдрому периферичної резистентності до гормонів ЩЖ
- йододефіцитного зобу
- гострих нетиреоїдних захворюваннях.

Антитіла до ТПО ( до тиреопероксидази щитоподібної залози) - антитіла до ферменту у клітинах щитовидної залози, що беруть участь у синтезі тиреоїдних гормонів.
Визначення антитіл до ТПО застосовується для діагностики захворювань щитовидної залози, викликаних аутоімунними процесами.
Підвищений рівень свідчить про:
- аутоімунне пошкодження щитоподібної залози
- тиреоїдит Хашімото
- хворобу Грейвса,
- ідіопатичну мікседему

Антитіла до рецепторів ТТГ аутоімунні антитіла до рецепторів тиреотропного гормону. Виявляються при:
- аутоімунних тиреоїдитах
- дифузному токсичному зобі (хвороба Грейвса)
- прогностичний критерій перебігу дифузного токсичного зобу

Антитіла до тиреоглобуліну - антитіла до попередника гормонів щитоподібної залози.
Виявляються при:
- аутоіммунних захворювань щитовидної залози
- хвороба Хашімото
- атрофічний аутоіммунний тиреоїдит
- дифузний токсичний зоб
- ідіопатична мікседема
- рак щитоподібної залози
- перніціозна анемія

Тиреоглобулін - білкова матриця, на якій синтезуються тиреоїдні гормони.
Визначення тиреоглобуліну в крові рекомендоване після радикального лікування (повного видалення всієї щитовидної залози) з метою виявлення рецидивів захворювання чи метастазування. Визначення ТГ бажано проводити в комбінації з визначенням антитіл до ТГ. Якщо тиреоглобулін підвищений це може свідчити про диференційовані тиреоїдні фолікулярні і медулярні карциноми, підгострий тиреоїдит, доброякісну аденому, гіпертиреоз.

Біохімічні маркери вад розвитку
високо чутливими лабораторними методами
протягом 1 дня .

1- й триместр
Хемілюмінісцентне дослідження у крові вагітних
РАРР – білку
Вільного ХГЧ
(10 – 12 тижні)



2-й триместр
Хемілюмінісцентне дослідження у крові вагітних
альфа- Фетопротеіну
Загального ХГЧ
Вільного Естріолу
(16 – 18 тижні)