Комплекс 14. Діагностика ревматизму (ревмопроби)

Діагностика ревматизму включає:

• Антистрептолізин-"О" 
• Ревматоїдний фактор, кількісно
• С-реактивний білок, кількісно

Антистрептолізин-О - антитіла до стрептолізину В-гемолітичного стрептококу групи А. Стрептококи групи А викликають різні інфекційні захворювання: шкірні захворювання або тонзилярну ангіну, а також гломерулонефрит, гострий ендокардит, хорею Сиденгама і гостру ревматичну лихоманку в разі потрапляння інфекцій в верхні дихальні шляхи. Ці інфекції можуть в подальшому спричинити захворювання серця або нирок. Рання діагностика, ефективне лікування і спостереження за станом пацієнтів можуть знизити ці ризики. 

Імунологічні випробування специфічних антитіл дають корисну інформацію про рівень зараження стрептококами і перебіг захворювання. Найбільш часто застосовується визначення концентрації антитіл до стрептолізин О (АСЛО). 85% пацієнтів з гострою ревматичної лихоманкою мають підвищену концентрацію АСЛО. Концентрацію АСЛО слід визначати кілька разів на тиждень для отримання корисної інформації. Титрування допомагає виявити або успішне лікування з застосуванням антибіотиків, або стійку присутність антигенів, навіть в разі зникнення клінічних ознак інфекційного захворювання.

Ревматоїдний фактор - гетерогенна група аутоантитіл, спрямованих проти власних IgG. Вони відіграють важливу роль в діагностиці ревматоїдного артриту, проте можуть бути виявлені при інших запальних ревматичних захворюваннях, а також при різних захворюваннях неревматичної природи. Дані аутоантитіла виявляються у клінічно здорових осіб у віці старше 60 років. Незважаючи на ці обмеження, визначення ревматоїдного фактору є діагностичним критерієм Американського коледжу ревматології для класифікації ревматоїдного артриту. Аутоантитіла зустрічаються у всіх класах імуноглобулінів, проте звичайні аналітичні методи обмежуються виявленням ревматоїдних факторів типу IgM.

C-реактивний білок є класичним гостофазним білком. Він синтезується в печінці і складається з п'яти однакових поліпептидних ланцюгів. CRP є найбільш чутливим з реактантів гострої фази і його концентрація швидко збільшується протягом запального процесу. Відповідь CRP часто передує появі клінічних симптомів, в тому числі лихоманки. У здорових людей CRP є слідовим білком. Після прояву гострофазної відповіді концентрація CRP сироватки швидко і значно підвищується. Підвищення починається протягом 6-12 годин, а пікове значення досягається протягом 24-48 годин.Рівні вище 100 мг/л пов'язані з сильним впливом, таким як серйозна травма і важка інфекція (сепсис). Відповідь CRP може бути менш виражений у пацієнтів, які страждають захворюваннями печінки.