Імуноглобулін А (ІgA)

Імуноглобуліни захищають організм людини від проникнення в нього мікроорганізмів і чужорідних агентів. Вони містять антиген-зв'язуючу частину (Fab-фрагмент (fragment antigen binding - антиген-зв'язуючий фрагмент)) і Fc-фрагмент (fragment crystallizable - фрагмент, здатний до кристалізації), останній з яких може взаємодіяти з клітинами імунної системи і факторами комплементу. Частина імуноглобуліну Fab розпізнає антигени в розчині (наприклад, токсини) і антигени, пов'язані з мікроорганізмами (наприклад, бактерій, вірусів). Антигензв'язуюча ділянка може ініціювати пряму нейтралізацію токсинів, сенсибілізацію імунокомпетентних клітин, ослаблення вірусної інфекційності або розвиток реакції запалення.
Звичайним результатом інфекцій є збільшення вмісту в сироватці крові всіх класів імуноглобулінів. Підвищені рівні IgA виявляються при інфекційних захворюваннях в шкірі, кишечнику, дихальних шляхах і нирках. Злоякісна проліферація імуноглобулін-продукуючих клітин (плазматичних клітин) викликає підвищення в сироватці крові рівня окремого імуноглобуліну (плазмоцитома). Дефіцит імуноглобуліну може бути пов'язаний з синдромом втрати білка, спадковим дефіцитом або може бути вторинним по відношенню до лімфоїдних злоякісних новоутворень. Через сповільнену швидкість синтезу імуноглобуліну А його концентрація в сироватці крові у немовлят нижче, ніж у дорослих.

Підвищений рівень IgA при: IgA мієломі, хворобі Ходжкіна, лімфомі, хронічних інфекційних захворюваннях, захворюваннях печінки,  IgA-нефропатії, ураженні слизових оболонок, аутоімунних захворюваннях, синдромі Віскотта-Олдрича, гістроінтерстиційних пухлинах.
Знижений рівень IgA при: агаммаглобулінемії, селективному дефіциті IgA, атопічному дерматиті, новоутвореннях лімфатичної системи, злоякісних анеміях, гемоглобінопатіях, мальабсорбції.

Визначення рівня  IgA використовується для діагностки рецедивуючих бактеріальних респіраторних інфекцій, парапротеїнемій, IgA-нефропатії, імунодефіцитів, целіакії, додаткового обстеження при аутоімунних захворюваннях, цирозі та гепатитах, гіпо- та гіпергаммаглобулінемії.

Дане дослідження входить до алгоритму діагностики целіакії.

Імуноглобулін IgА: дослідження показників стану імунної системи

Імуноглобуліни (Ig) — це група білків плазми крові, які синтезують В-лімфоцити та плазмоцити. У здорової люди вони складають приблизно 20–25% від загальної кількості білків у сироватці крові. Імуноглобуліни здатні розпізнавати та зв’язувати токсини, віруси, бактерії та інші чужорідні антигени. Імуноглобуліни IgA є одним з п’яти класів антитіл. Вони складають близько 10% від загальної кількості імуноглобулінів.

Значення імуноглобулінів А

Імуноглобуліни даного класу є найважливішими антитілами в секретах. Вони містяться в слині, сльозах, грудному молоці, бронхіальних, гастроінтестинальних та урогенітальних секретах. Виділяють два підкласи IgA:

• IgA1: мономір, який виділяють з сироватки крові. Складає 80–90%;
• IgA2: димер, який присутній у секретах. Даний імуноглобулін у товстому кишечнику забезпечує елімінування токсинів. Його кількість складає 10–20%.

Період напіврозпаду Ig A у сироватці крові становить 6 діб та не залежить від концентрації. При народженні концентрація імуноглобуліну А складає близько 1%, оскільки він не проходить через плацентарний бар’єр. Захисні антитіла у перші дні життя дитина отримує разом з молозивом матері. Вони захищають дихальні шляхи та кишково-шлунковий тракт новонародженого. До року концентрація IgA збільшується до 25%, до трьох років — до 50% від концентрації у дорослої людини. Нижньої границі норми дорослої людини імуноглобулін IgA досягає до 5 років. Ці показники варто враховувати при проведенні діагностики.

Основна функція сироваткового імуноглобуліну IgA — забезпечення місцевого імунітету. Він захищає від уражень різними інфекціями дихальні та сечовивідні шляхи, кишково-шлунковий тракт. Антитіла перешкоджають прикріпленню бактерій до епітеліальних клітин. Таким чином вони запобігають адгезії, що робить неможливим бактеріальне ушкодження клітин. Захист слизових оболонок від вірусів та мікроорганізмів відбувається разом з неспецифічними факторами імунітету. Вроджений або набутий дефіцит IgA призводить до частого зараження інфекціями, алергії, аутоімунних порушень.

Показання для проведення аналізу на імуноглобулін IgA

Дослідження рівня імуноглобуліну IgA використовується з метою діагностики багатьох патологічних станів. Показання для призначення аналізу можуть бути наступні:

• імунодефіцит (селективний дефіцит IgA);
• діагностика целіакії;
• хронічна діарея;
• синдром мальабсорбції;
• IgA-нефропатія;
• додаткові дослідження при діагностиці аутоімунних захворювань;
• додаткова діагностика цирозу печінки, гепатиту.
• пухлинні захворювання лімфоїдної системи (лейкоз, лімфоми, ретикулосаркоми, мієлома);
• рецидивуючі синусити, пневмонії, отити, менінгіти;
• бронхіальна астма;
• дифузні захворювання сполучної тканини (дерматоміозит, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит).   

Як підвищене, так і знижене значення IgA може свідчити про досить значний перелік хвороб та патологічних станів. Інтерпретацію отриманих результатів аналізів має здійснювати кваліфікований лікар з урахуванням анамнезу хворого.