Відхилення від нормиКолір - в нормі солом'яно-жовтий, обумовлений вмістом в сечі сечового пігменту - урохрому. Може змінюватися під впливом їжі, прийому препаратів, захворювань.
Прозорість - в нормі сеча прозора. Помутніння може з'являтися в результаті появи в сечі: бактерій, слизу, жирів або великої кількості мінеральних речовин і білка.
Питома вага - може залежати від прийому їжі, кількості випитої рідини, температури навколишнього середовища, часу доби. Зниження відносної щільність свідчить про хронічні захворювання нирок, підвищення - про цукровий діабет, серцеву недостатність.
Реакція (рН) - в нормі рН сечі зазвичай слабокисла. Знижена рН спостерігається при дієті багатій на білок, лихоманці, підвищена - дієті зі зниженим вмістом білка, канальцевому ацидозі.
Білок - в нормі в сечі білок відсутній або його концентрація менше 0,002 г / л. Підвищений при протеїнурії.
Глюкоза - в норнмі відсутня. Зростає при цукровому діабеті, нестачі гормонів щитоподібної залози, захворюваннях нирок.
Ацетон (кетонові тіла) - належать до проміжних метаболітів обміну жирів (і частково білків).Надмірна їх кількість є наслідком енергетичного дисбалансу в організмі, пов'язаного з відсутністю вуглеводів або порушенням їх використання. В нормі в сечі відсутні.
Білірубін - в нормі відстуній, з'являється при жовтяниці та гемолітичних станах.
Нітрити - в нормі відсутні, з'являються при бактеріурії, інфекції сечовивідних шляхів.
Уробіліноген - має важливе значення для виявлення уражень паренхіми печінки, особливо у випадках, які протікають без жовтяниці.
Епітелій плоский - ці клітини типові для поверхні сечовивідного каналу (уретри). Поява великої кількості плаского епітелію,при умові належного збирання сечі, може вказувати на ймовірний вагініт або уретрит.
Епітелій перехідний - є характерним для тканин ниркової миски, сечоводів, проксимальної частини сечівника та сечового міхура. Запальні процеси, викликані інфекцією перерахованих органів, можуть призвести до появи великої кількості перехідного епітелію у сечі.
Лейкоцити - підвищений рівень лейкоцитів в сечі спостерігається при запальних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів.
Еритроцити незмінені - наявність може бути причиною різних запалень і захворювань нирок: циститу, уретриту, нефролітіазу (рух ниркового каменя по сечовивідних шляхах).
Еритроцити змінені - зустрічаються при тривалому перебуванні в кислій сечі. Такі еритроцити називаються вилуженими, стають зміненими при тривалому стоянні сечі.
Циліндри гіалінові - складаються тільки з білка. Вони можуть виявлятися в сечі при протеїнурії, а також виявляються при всіх захворюваннях нирок, які супроводжуються підвищенням кількості білка в сечі (гломерулонефрит, пієлонефрит, інтерстиціальний нефрит).
Циліндри зернисті - зазвичай є результатом руйнування різних типів клітин. Їхнє значення в діагностиці залежить від того, із залишків яких клітин вони сформовані.Зернисті циліндри з'являються при захворюваннях, які супроводжуються ураженням ниркових канальців і білком в сечі (гострий і хронічний гломерулонефрит, діабетична нефропатія, амілоїдоз нирок, пієлонефрит, вірусні захворювання з лихоманкою).
Циліндри восковидні - утворюються з ущільнених гіалінових і зернистих циліндрів, які затримуються в ниркових канальцях. Наявність в сечі воскоподібних циліндрів, як правило, свідчить про важке ураження нирок або про пізню стадію хронічних захворювань нирок.
Циліндри епітеліальні - складаються з відшарованих епітеліальних клітин канальців.Найчастіше їх поява спостерігається при гострих нефритах. Поява епітеліальних циліндрів в сечі через кілька днів після операції, свідчить про відторгнення ниркового трансплантата.
Циліндри лейкоцитарні - утворюються з білка і лейкоцитів. Зустрічаються вкрай рідко, їхня поява є прогностичною ознакою пієлонефриту.
Слиз - покриває і захищає стінки сечоводу та сечового міхуру, тому виявлення його невеликої кількості у сечі є нормою. Причиною надлишковї появи його є інфекційні захворювання сечовивідних шляхів.
Бактерії - в нормі відсутні. З'являються при наявності інфекції сечовивідних шляхів, бактеріурії.
Солі - випадіння солей в осад залежить в основному від властивостей сечі, зокрема від її рН. Наявність їх може свідчити про сечокам'яну хворобу.
Грибки - в нормі відсутні.